Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в діагностиці та лікуванні дітей з гострим гематогенним остеомієлітом, необхідність ранньої діагностики зберігається і до теперішнього часу. Найбільш важливим слід вважати ранню діагностику ОГО в інтрамедулярну фазу. Від цього залежить тривалість лікування та результат захворювання.
Виявити та вивчити ранні характерні ознаки інтрамедулярної фази ОГО у дітей у доопераційному періоді з використанням мультиспіральної комп’ютерної томографії.
З початку вивчення проблеми (2008 р.) і досі під нашим спостереженням перебували 88 пацієнтів, які лікувалися з приводу місцевої форми ОГС (класифікація Т.П. Краснобаєва, 1939). З них для поглибленого обстеження було виділено групу з 44 пацієнтів, які надійшли у строк до 5 днів від початку захворювання в інтрамедулярній фазі ОГО.
Стегна була уражена в 72,7%, кістки гомілки в 18,2%, ліктьова кістка в 9,1% випадків захворювання. Всім дітям до операції у перші години від надходження проводилося мультиспіральна комп’ютерна томографія (МСКТ), рентгенографія та ультразвукове дослідження (УЗД) ураженої кістки та суглобів. Під час оперативного лікування проводили остеотонометрію, а потім бактеріоскопію та мікробіологічне дослідження вмісту кістковомозкового каналу. Діагноз гострого гематогенного остеомієліту було підтверджено у 40 пацієнтів (90,9%) та виключено у 4 пацієнтів (9,1%).
При аналізі отриманих результатів було виявлено такі особливості. Серед збудників захворювання переважав золотистий стафілокок (73,7%). У 18,2% посівів відзначена ентерококова флора, а у 8,1% хворих дітей посів вмісту кістковомозкового каналу зростання не дав. При проведенні рентгенографії у патологічних змін рентгенограмах не визначалося. При УЗД уражених кісток змін з боку окістя як ранньої ознаки перебігу ОГО не відзначалося. Проведення МСКТ у перші години від надходження виявило набряк кісткового мозку ураженої кістки у 40 із 44 пацієнтів. При аналізі даних МСКТ набряк кісткового мозку виявлявся у зміні денситометричних показників. Денситометрична щільність за шкалою Хаусфільда незміненого кістково-мозкового каналу (у здорових дітей) у молодшій віковій групі (до 3-х років) становить від -130 до -6HU, а в середній та старшій віковій групі (4-16 років) від -100HU до -25HU.
Залежно від термінів початку ОГС при МСКТ виявлено певні закономірності. У перші 48 годин від початку захворювання межа набряку кісткового мозку була нечітка, тому виникали труднощі у визначенні різниці денситометричних показників при порівнянні контралатеральних зон кінцівок, які коливалися в межах від -25 до 0 HU.
При комп’ютерній томографії рівні густини різних типів тканин – різні. Апарат здатний охоплювати 4096 відтінків сірої шкали, якими представлені різні рівні щільності одиниць Хаунсфілда. При цьому екран монітора може відображати максимум 256 відтінків сірого. Однак людське око здатне розрізнити лише близько 20 відтінків сірого. Оскільки зміни спектру щільностей тканин людини шириться, а початкові зміни патологічного процесу за сірою шкалою відтінків диференціювати складніше, ми застосовували методику накладання кольорового картування на зображення в режимі мультипланарної реконструкції, що дозволило чіткіше виявити наявність і довжину зони набряку кісткового мозку ураженої кінцівки.
При проведенні МСКТ на 3 – 4 добу від початку захворювання встановлено, що межа набряку кісткового мозку стає більш чіткою, з денсітометричними показниками від 0 до +35HU, з тенденцією розповсюдження по діафізу. Проведення МСКТ, починаючи з 5 діб від початку захворювання, виявило наростання показників денситометричної щільності кісткового мозку > 50HU; при цьому поширеність кісткового набряку спостерігалося до середньої третини діафізу з подальшим розвитком ділянок ніжної лінійної ендостальної реакції кортикального шару.
Після МСКТ межі зони кісткового набряку було підтверджено під час проведення остеотонометрії під час оперативного лікування. При оцінці даних остеотонометрії підвищення внутрішньокісткового тиску у цієї групи пацієнтів спостерігалося від 170 до 350 міліметрів водного стовпа у метафізі та прилеглій зоні діафіза ураженої кістки (норма 60-80 міліметрів водного стовпа).