Створення рентгенівської комп’ютерної томографії стало найважливішою подією в променевій діагностиці. Свідченням цього є присудження Нобелівської премії у 1979 р. відомим вченим Кормаку (США) та Хаунсфілду (Англія) за створення та клінічне випробування КТ.

КТ дозволяє вивчити положення, форму, розміри та структуру різних органів, а також їх співвідношення з іншими органами та тканинами. Успіхи, досягнуті за допомогою КТ у діагностиці різних захворювань, стали стимулом швидкого технічного вдосконалення апаратів та значного збільшення їх моделей.

В основі КТ лежить реєстрація рентгенівського випромінювання чутливими дозиметричними детекторами та створення рентгенівського зображення органів та тканин за допомогою ЕОМ. Принцип методу полягає в тому, що після проходження променів через тіло пацієнта вони потрапляють не на екран, а на детектори, в яких виникають електричні імпульси, що передаються після посилення ЕОМ, де за спеціальним алгоритмом вони реконструюються і створюють зображення об’єкта, що вивчається на моніторі.